розчищати

1) = розчистити (звільняти що-н. від чогось непотрібного, зайвого, що захаращує, засмічує його), очищати, очищувати, очистити, прочищати, прочистити
2) див. звільняти I, 2)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • розчищати — а/ю, а/єш, недок., розчи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Очищати, звільняти що небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. || Прибирати, згрібати і т. ін. що небудь звідкись, звільняючи місце, простір. ••… …   Український тлумачний словник

  • розчищати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ґрасувати — у/ю, у/єш, недок., перех., діал. 1) Вистругувати, розчищати (стежки і т. ін.). 2) Витоптувати …   Український тлумачний словник

  • плінтувати — у/ю, у/єш, недок., перех., спец. 1) Вирівнювати, згладжувати, розчищати поверхню якої небудь ділянки. 2) Розколювати, дробити великі камені, доводячи їх розміри до потрібних для дальшої обробки …   Український тлумачний словник

  • пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… …   Український тлумачний словник

  • протереблювати — юю, юєш, недок., протереби/ти, блю/, би/ш; мн. протеребля/ть; док., перех., діал. Проріджувати рослинність на якому небудь місці або розчищати якесь місце від лісу (дерев, кущів) …   Український тлумачний словник

  • путь — і/, ж., заст. ч. 1) Смуга землі, призначена для ходіння, їзди; шлях, дорога. || Місце, лінія у просторі, де що небудь пересувається. Повітряні путі. || перев. мн. Залізнична або трамвайна колія, рейки. 2) Місце, яким можна пройти, проїхати, по… …   Український тлумачний словник

  • розкорчовувати — ую, уєш, недок., розкорчува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Розчищати яку небудь ділянку, викопуючи, вириваючи корчі дерев, чагарників …   Український тлумачний словник

  • розмітати — а/ю, а/єш, недок., розмести/, ету/, ете/ш, мин. ч. розмі/в, мела/, мело/; док., перех. 1) Метучи в різні боки, прибирати що небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Розмітати стежку. || Змітати що небудь у… …   Український тлумачний словник

  • розчистити — див. розчищати …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.